-
1 kneed
adj1) колінчастий, колінчатий; коліноподібний2) витягнутий на колінах (про штани)3) зігнутий, колінчатий (про стебло)* * *[niːd]a1) колінчатий, коліноподібний3) вигнутий, колінчатий ( про стебло) -
2 knee
1. n1) коліноup to one's knees — по коліна, до колін
to go (to fall, to drop) on one's knees — стати (впасти) на коліна; благати (про щось)
2) тех. книця, косинка; косинець3) підкісto learn smth. at one's mother's knees — навчитися чогось з дитинства; увібрати з молоком матері
2. v1) ставати навколішки2) ударитися (торкнутися) коліном3) розм. витягуватися на колінах (про штани)4) тех. скріпляти косинцями5) ставати на коліна; благати, просити* * *I [niː] n1) коліно; коліно ( штанів)2) тex. книця, косинка; косинець, коліно; підкісII [niː] a1) ударяти, торкатися коліном; ударитися коліном3) icт. ставати на коліна; молити, просити, благати4) тex. скріплювати косинками -
3 ineffable
1. n1) той, чиє ім'я не можна вимовляти марно2) pl жарт. невимовні (про штани)2. adjневимовний, несказанний* * *a1) невимовний, непередаваний, несказанний2) peл. святий ( про ім'я); такий, котрий не можна вимовляти всує -
4 kneed
-
5 rational
1. n1) розумна істота, людина2) раціоналіст4) (the rational) філос. розумне5) логічне обґрунтування2. adj1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні істоти; люди
2) нормальний3) доцільний; раціональний4) розумовий; мислений5) зручний, практичний6) мат. раціональний7) поміркований* * *I n1) раціоналіст2) фiлoc. ( the rational) розумне3) = rationaleII a1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні /мислячі/ істоти; нормальний
2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільнийrational mind — здоровий ґлузд; фiлoc. раціоналістичний
3) розумовий, який відноситься до мислення4) зручний, практичний5) cпeц. раціональнийrational function — мaт. раціональна функція
-
6 inexpressibles
n plжарт. невимовні (про штани) -
7 knee
I [niː] n1) коліно; коліно ( штанів)2) тex. книця, косинка; косинець, коліно; підкісII [niː] a1) ударяти, торкатися коліном; ударитися коліном3) icт. ставати на коліна; молити, просити, благати4) тex. скріплювати косинками -
8 separate
I1. n1) окремий відбиток (статті)2) pl спідниці (штани, жакети, піджаки), що продаються окремо2. adj1) окремий; ізольований; відособлений; відокремленийseparate ammunition — військ. боєприпаси роздільного заряджання
separate drive — тех. одиночний (індивідуальний) привод
separate flower — бот. одностатева квітка
separate loading — військ. роздільне заряджання
separate maintenance — юр. аліменти дружині після розлучення
separate pagination — друк. нарізна пагінація
separate room — ізольована (окрема) кімната
separate system of imprisonment — юр. в'язнична система одиночних камер
2) сепаратний3) самостійний, особливий, спеціальнийseparate battalion — військ. окремий батальйон
IIv1) відокремлювати, відділяти, роз'єднувати2) відокремлюватися, роз'єднуватися, відділятися3) відрізняти, розрізняти4) ділити, розділятиto separate smth. into parts — розділити щось на частки
5) сортувати, відсіювати6) розлучатиto separate smb. from smb., smth. — розлучити когось з кимсь, чимсь
7) розлучатися, розходитися8) розкладати (на частини)9) хім. виділяти з розчину; виділяти відстоюванням10) звільняти (з військової служби)* * *I n1) пoлiгp. окремий відбиток ( статті)2) pl блузки, спідниці, штани, які можна надягати в різних комбінаціях3) pl; c-г окремості ( ґрунту)II a1) окремий; ізольований; відособлений, відділенийseparate cell — одиночна камера; роздільний; сепаратний
2) особливий, спеціальний; самостійний3) бoт. одностатевий ( про квітку)III v1) відокремлювати, роз'єднувати; відділятися, роз'єднуватися; розрізняти, відрізняти2) розділяти, ділити; виділяти, екстрагувати; сепаруватиto separate metal from ore — збагачувати руду; сортувати, відсівати ( separate out)
3) розлучати; розставатися, розлучатися; розходитися ( про подружжя); жити нарізно ( без розлучення)4) розкладати ( на частини); xiм. виділяти з розчину, виділяти відстоюванням; розділяти, ділити ( фракції)5) звільняти з військової служби; демобілізовувати -
9 peg
n ж. ім'яПег (зменш. від Margaret)old Peg — розм. сир із збираного молока
* * *I n1) кілочок; тoп. розбивний кілочок; дерев'яний цвях; нагель; шпилька ( шевська); тex. шліфт; чека; затичка; втулка ( бочки); тeкcт. шпринка ( човника)2) вішалка; гачок ( вішалки)3) кілочок ( на струнних інструментах); ніжка або упор віолончелі4) ніжка, вістря вовчка6) фішка ( для гри в крибідж)7) ступінь; межа8) нога; дерев'яна нога; людина з дерев'яною ногою9) pl; cл. штани, брюки ( звужені донизу)10) cл., дiaл. зуб12) cл. кидок ( у бейсболі)15) = news peg16) eк. підтримка (ціни, курсу), фіксація ціни на певному рівніII [peg] v1) прибивати цвяхами; прикріплювати кілочками; забивати кілочки; обносити, огороджувати кілочками; розмічати кілочками ( peg out); ( for) висувати ( на посаду); тex. з'єднувати на штифтах; c-г. провішувати, ставити віхи2) встановлювати ціни або вартість; eк.; жapг. штучно підтримувати (курс, ціну); охороняти від коливань (курс, ціну)3) cл. шпурляти, кидати; cл. кидати м'яч ( у бейсболі)4) cл. тикати, штрикати; протикати, простромити; протикати гарпуном, гарпунити5) cл. звужувати штани; заколювати штани навколо щиколотки6) cл. пізнавати; розпізнавати7) cл. пити за позначками ( зробленими усередині пивного кухля)8) cл. старанно працювати, корпіти, длубатися ( peg away)9) cл. бігти10) миcл. робити стойку ( про собаку)11) pиб. закидати вудку12) відмічати хід ( у грі в крибідж)13) потрапити кулею в кілочок ( крокет); закінчити гру, виграти, зайняти останню дірку (крибідж; peg out) -
10 peg
I n1) кілочок; тoп. розбивний кілочок; дерев'яний цвях; нагель; шпилька ( шевська); тex. шліфт; чека; затичка; втулка ( бочки); тeкcт. шпринка ( човника)2) вішалка; гачок ( вішалки)3) кілочок ( на струнних інструментах); ніжка або упор віолончелі4) ніжка, вістря вовчка6) фішка ( для гри в крибідж)7) ступінь; межа8) нога; дерев'яна нога; людина з дерев'яною ногою9) pl; cл. штани, брюки ( звужені донизу)10) cл., дiaл. зуб12) cл. кидок ( у бейсболі)15) = news peg16) eк. підтримка (ціни, курсу), фіксація ціни на певному рівніII [peg] v1) прибивати цвяхами; прикріплювати кілочками; забивати кілочки; обносити, огороджувати кілочками; розмічати кілочками ( peg out); ( for) висувати ( на посаду); тex. з'єднувати на штифтах; c-г. провішувати, ставити віхи2) встановлювати ціни або вартість; eк.; жapг. штучно підтримувати (курс, ціну); охороняти від коливань (курс, ціну)3) cл. шпурляти, кидати; cл. кидати м'яч ( у бейсболі)4) cл. тикати, штрикати; протикати, простромити; протикати гарпуном, гарпунити5) cл. звужувати штани; заколювати штани навколо щиколотки6) cл. пізнавати; розпізнавати7) cл. пити за позначками ( зробленими усередині пивного кухля)8) cл. старанно працювати, корпіти, длубатися ( peg away)9) cл. бігти10) миcл. робити стойку ( про собаку)11) pиб. закидати вудку12) відмічати хід ( у грі в крибідж)13) потрапити кулею в кілочок ( крокет); закінчити гру, виграти, зайняти останню дірку (крибідж; peg out) -
11 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
12 small
1. n1) вузька тонка частина (чогось)2) (the small) збірн. невисокі люди; діти; низькорослі тварини3) простий люд; незаможні верстви4) pl короткі штани в обтяжку5) pl розм. дрібниці (про дрібні речі для прання)6) гірн. штибin small — у мініатюрі; у невеликих розмірах
small and early — вечірка з невеликою кількістю запрошених, що рано закінчується
2. adj1) малий, маленький, невеликийsmall people — діти; розм. дрібнота; розм. ельфи, гноми
2) дрібний; незначний3) некрупний, невеликого розміру, дрібний4) тонкий, м'який5) малий, дріб'язковий, неістотний6) другорядний7) обмежений8) підлий; ниций, дріб'язковий9) принижений; присоромлений10) недовгий, нетривалий, короткочасний11) короткий, недовгийa small distance — невелика (коротка) відстань
12) нечисленний13) половинний, що має неповну міру14) слабкийa small cold — невелика (легка) простуда
small wind — слабкий (легкий) вітерець
15) тихий, негучний16) скромний, бідний17) скудний, мізернийsmall crop (harvest) — поганий (низький) урожай
18) поганий, поганенький, неважний19) тонкий (про талію)20) рідк. вузький21) рідк. легкий, неміцний, слабкий (про вино тощо)22) тонкий (про тканину)23) карт. молодший24) фон. вузький, закритий (про голосний звук)small beer — слабке пиво; дрібниці; дрібна сошка
small capitals — друк. капітель
small cattle — с.г. дрібна рогата худоба
small change — дрібні гроші; перен. (пусті) балачки
small craft — дрібні судна, човни
small cranberry — бот. журавлина
small fruit — кущова ягідна рослина; ягідник; ягода
small fry — дрібна рибка; мальки; дрібнота, дрібна сошка
small grains — с.г. дрібні зернові
small intestine — анат. тонка кишка
small timber — тех. виробний лісоматеріал
small tools — слюсарний (ручний) інструмент
not in the smallest — аж ніяк, жодною мірою
3. adv1) дрібно; на дрібні шматочки (кусочки)2) тихо3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабіto sing small — мовчати; знижувати тон
4. v1) зменшувати2) ставати меншим, зменшуватися; зіщулюватися* * *I [smxːl] n2) ( the small) невисокі люди; діти; низькорослі тварини3) простий люд; незаможний прошарок4) pl; = smallclothes5) pl дріб'язок, дрібнички (дрібні речі, віддані в прання)6) = small coalII [smxːl] ain small — у мініатюрі; у невеликих розмірах
1) маленький, невеликий; малий, маленький (про розмір одягу, взуття)2) дрібний; невеликий, невеликого розміру, дрібний; тонкий, дрібний3) малий, незначний; другорядний4) обмежений5) дрібний, ниций, підлий6) принижений; присоромлений7) недовгий, короткочасний, нетривалий; короткий, недовгий (нaпp., про відстань); нечисленний8) половинний, який має неповну міру9) слабкий; тихий, неголосний (про звук, голос)10) скромний; убогий, бідний11) поганий, кепський13) вузький14) легкий, неміцний, слабкий (про вино, пиво)15) кapт. молодшийIII [smxːl] adv1) дрібно, на маленькі шматочки2) тихо ( про манеру говорити)3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі -
13 white
1. n1) білий колір; білість; білизна2) біла фарба; білило3) білок (яйця)4) білок (ока; тж white of the eye)5) біла людина; білошкірий6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць7) біла тканина; білий одяг8) pl білі штани9) pl мор. біле літнє обмундирування10) текст. білий товар; білизняний товар11) білі (фігури в шахах, шашки)12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)13) біле м'ясо (курки тощо)14) біле вино15) розм. білий метелик16) друк. пробіл17) бот. заболонь18) pl мед. білі20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна21) перен. чистота, непорочність, невинністьto call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному
2. adj1) білийto paint white — побілити; пофарбувати в білий колір
white hands — білі (чисті) руки, білоручка
white heat — мет. білий жар
white paper — білий (чистий) папір
white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)
2) сивий; сріблястий3) прозорий; безбарвний4) блідийwhite as a sheet — блідий, як полотно
5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний6) нешкідливий, невинний; без лихого наміруwhite witch — добра чаклунка; ворожбитка
white war — економічна війна; війна без кровопролиття
7) розм. чесний; прямий; порядний; благороднийwhite propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда
8) білошкірий, білий9) призначений для білихwhite primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри
10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський11) щасливий, сприятливий12) улюблений, любимий; дорогий13) пристойний, правдоподібнийwhite alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги
white ant — ент. терміт, біла мурашка
white ash — бот. білий ясен; розм. весло
white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)
white cedar — бот. туя
W. Christmas — Різдво із снігопадом
white clover — бот. біла конюшина
white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт
white corpuscle — фізл. лейкоцит
white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком
white damp — хім. окис вуглецю
white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)
white feather — боягуз; боягузтво
W. Friar — кармеліт (чернець)
white frost — іній, паморозь
white hat — амер., розм. військовий моряк
white hazel tree — бот. калина
white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії
white horses — баранці, гребені хвиль
white iron — мет. білий чавун
white lady — «дама в білому» (коктейль)
white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт
white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження
white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі
white list — амер. рекомендаційний список
white metal — мет. бабіт
white note — муз. ціла нота; половинна нота
white oak — бот. білий дуб
white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)
white peat — геол. діатоміт
white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»
white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь
white poplar — бот. біла тополя
white potato — бот. картопля (біла)
W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць
white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг
white sidewall — амер., розм. коротка стрижка
white slave — повія, «біла рабиня»
W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою
white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція
white spirit — хім. уайт-спірит
white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер
white straw crops — с.г. зернові культури
white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін
white tie — біла краватка; перен. фрак
white water lily — бот. біле латаття
white whale — зоол. білуха
white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця
white willow — бот. (біла) верба
white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник
3. v* * *I [wait] n1) білий колір; білизна; чистота, непорочність2) біла фарба, білило4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)6) білий одягwoman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування
7) біла тканинаin the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар
8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими9) біле м'ясо ( курки)10) біле вино11) білий метелик; капустянка12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал13) бoт. заболонь14) pl; мeд. білі15) = white-wood16) c-г. біла порода ( свиней)17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна••II [wait]to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
1) білийto paint white — фарбувати в білий колір, білити
white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність
white crow — біла ворона (перен.)
2) блідийwhite as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть
to turn white — збліднути, побіліти
3) сідий, сивий4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірівwhite witch — добра відьма; знахарка
white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок
white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)
white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда
6) білий; білошкірийwhite trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)
white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих
white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри
7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантськийa
White Guard — білогвардієць8) політ. ультра консервативний, реакційний9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару10) сприятливий, щасливийwhite feather — боягузливість; боягуз
to show the white feather — боятися, виявити легкодухість
white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися
white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)
white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі
white sidewall — cл. коротка стрижка
white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій
to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати
III [wait] vto mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок) -
14 bag
1. n1) лантух, мішок, сумка2) портфель, ранець, чемодан3) рюкзак4) дипломатична пошта5) pl мішки під очима6) ягдташ; здобич мисливця7) трофеї, здобич; втрати противника8) pl розм. штани (тж pair of bags)9) pl багатство, золоті гори10) pl розм. безліч, маса, купа11) військ. котел, мішок12) вим'я13) розм. звільнення (з роботи)14) розм. баба, молодичкаbag and baggage — з усіма пожитками (манатками), цілком і повністю
2. v2) брати без дозволу, привласнювати; захоплювати (трофеї)3) брати в полон4) збивати (літаки)5) розм. схопити, арештувати6) розм. збирати (підписи)7) випинатися, відстовбурчуватися; висіти мішком; надиматися8) наповнювати повітрям, надимати (вітрила)9) розм. звільняти, виганяти (з роботи)10) жати серпом* * *I n1) мішок; торба; портфель; сумка; ранецьgum bag — спортивна сумка; гаманець; валіза; рідко рюкзак; дипломатична пошта (тж. diplomatic bag); pl мішки під очима (тж. bags under one's eyes) пневматична подушка
2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника3) мішок ( міра об'єму)4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок6) pl велика кількість, маса; купа7) звільнення ( з роботи)8) cл. баба, молодичка, дівка9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття10) настрій11) положення, ситуація; справи е проблеми12) джерело розчарування; перешкода; скарга13) стиль виконання ( музики)14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну15) вiйcьк. казан, мішок16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)19)bag and baggage — з усіма пожитками цілком, повністю
II va bag of wind — пустодзвін, хвалько, пустомеля
1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити3) збирати; колекціонувати4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)5) в'ючити, нав'ючувати6) звільняти, виганяти з роботи7) мop. збитися з курсу8) театр. підняти завісуIII v -
15 bell
n ж. ім'я* * *I [bel] n1) дзвін; дзвіночок; бубонець2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)3) дзвінок4) pl; мyз. карильйон5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)8) apxiт. капітель коринфської колони9) гeoл. нависла порода10) cпopт. гиря, штанга11) pl штани кльош12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор13) розтрубII [bel] v1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)3) дзвонити, бити в дзвониIII [bel] n; мисл.клич, ревіння оленя-самця ( під час тічки у самок)IV [bel] v1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)2) кричати, ревіти -
16 indispensable
adj1) необхідний, обов'язковий (to, for); дуже потрібний2) незамінний (про людину)3) обов'язковий; що не допускає винятків (про закон тощо)* * *I n1) те, без чого неможливо обійтися2) pl штаниII a1) (to, for) необхідний; необхідний, незамінний ( про людину)2) обов'язковий, без винятків ( про закон) -
17 trousers
n pl1) штани, брюки2) шаровари* * *nвжив. c; дiєcл. в мн. брюки; штаниskiing trousers — лижні брюки; шаровари
-
18 bell
I [bel] n1) дзвін; дзвіночок; бубонець2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)3) дзвінок4) pl; мyз. карильйон5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)8) apxiт. капітель коринфської колони9) гeoл. нависла порода10) cпopт. гиря, штанга11) pl штани кльош12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор13) розтрубII [bel] v1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)3) дзвонити, бити в дзвониIII [bel] n; мисл.клич, ревіння оленя-самця ( під час тічки у самок)IV [bel] v1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)2) кричати, ревіти -
19 какой
Каковой1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].* * *мест.1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший2) ( в относительном предложении) яки́й -
20 slop
1. n1) звич. pl помиї2) звич. pl розм. рідка (водяниста) їжа; юшка; каша-розмазня3) pl рідкий бридкий напій (про чай тощо)4) pl розм. пиво5) pl розм. мура6) пролита вода; калюжа7) сльота, болото; талий сніг з гряззю8) сентименти, виявлення почуттів9) замазура, нечепура10) спецівка; комбінезон11) розм. в'язнична куртка12) розм. поліцайthe S. House — розм. палата громад
2. v1) розливати, проливати; розплескувати2) розливатися, проливатися; розплескуватися3) тьопати, хлюпати (по грязі)4) розм. жадібно їсти; уминати з плямканнямslop over — литися через вінця; нити, плакатися
* * *I n1) pl помиї2) pl рідка їжа; юшка; каша-розмазня4) нечистоти5) пролита вода; калюжа; натік; сльота, талий сніг з гряззю6) сантименти, вияви почуттів7) нечупара, бруднуля8) сусло9) pl студ. жapг. мура (всі предмети, крім математики е класичних мов)10) c-г. рідкий корм, пійлоII v1) (часто slop out, slop over) проливати, вихлюпувати; проливатися, вихлюпуватися2) тягтися, шльопати, хлюпотіти (по грязюці, болоту; часто slop along, slop on)3) ( over) сюсюкати ( над ким-небудь); няньчитися ( з ким-небудь)III n1) спецівка, комбінезон; тюремна куртка; матроська куртка; pl матроські штани2) часто pl дешева готова сукня; обмундирування е постільні приналежності матроса; тютюнове забезпечення ( матроса)IV n; сл.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
порнологія — Порнологія: непристойність [50,XX] На се одержав я лист, у котрім Буч[инський] звичаєм наших критиків на порушене раз питання не відповідає, а зато сердиться на порнологію такої пісні, як та, що підписана його ж іменем (про Кошута і кошутську… … Толковый украинский словарь
матнистий — а, е. З великою матнею (про штани) … Український тлумачний словник
_Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… … Словарь ударений русского языка
пара — I и, ж. 1) Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. || Симетрично розташовані… … Український тлумачний словник
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
штаны — сущ., мн., употр. сравн. часто Морфология: мн. что? штаны, (нет) чего? штанов, чему? штанам, (вижу) что? штаны, чем? штанами, о чём? о штанах 1. Штаны это предмет одежды, который имеет две короткие или длинные штанины и закрывает нижнюю часть… … Толковый словарь Дмитриева
випуск — у, ч. 1) Дія за знач. випускати 1), 3), 4). 2) Сукупність виробів, виготовлених одночасно і за одним зразком. 3) Друкована збірка творів, статей одного або кількох авторів, що складає окрему частину тематичної серії та має порядковий номер. ||… … Український тлумачний словник